Палеогеографія антропогену та четвертинні відклади

Метою дисципліни є вивчення закономірностей розвитку природи протягом антропогену та дослідження можливостей використання знань про палеогеографічну циклічність та її особливості на території України для розробки вірогідних прогнозів майбутніх змін ландшафтів та їх компонентів під впливом природних факторів. Вивчення особливостей утворення та будови різних генетичних типів четвертинних відкладів території України, принципами їх стратиграфії та методами досліджень, а також із сучасною стратиграфічною схемою четвертинних відкладів Національного Стратиграфічного Комітету України.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде знати:

  • схеми періодизації плейстоцену та голоцену України, зарубіжних країн та глобальну морську ізотопну шкалу;
  • основні закономірності розвитку древньої географічної оболонки у плейстоцені та голоцені;
  • особливості будови, літолого-палеопедологічних ознак, складу палеонтологічних решток кожного кліматоліту плейстоцену;
  • особливості природи палеогеографічних етапів плейстоцену та голоцену на території України та їх відміни від таких у сусідніх регіонах;
  • методи палеогеографічного прогнозування майбутніх природних змін;
  • особливості четвертинних відкладів як верхнього структурного поверху осадового покриву;
  • наукові принципи та засади вчення про генетичні типи четвертинних відкладів;
  • механізми формування, літологічні ознаки, поширення та зв’язок із формами рельєфу усіх генетичних типів четвертинних відкладів;
  • методи діагностики генетичних типів четвертинних відкладів;
  • наукове і практичне значення вивчення четвертинної геології та четвертинного покриву;
  • особливості будови четвертинного покриву території України;
  • основні принципи, терміни та поняття стратиграфії четвертинної системи;
  • стратиграфічну схему четвертинних відкладів Національного Стратиграфічного комітету України.

Вміти:

  • використовувати основні прийоми реконструкцій давнього клімату і ландшафтів за комплексом палеогеографічних даних;
  • корелювати загальні схеми детальної стратиграфії та палеогеографії плейстоцену і голоцену із міжнародною шкалою, шкалами Західної, Південної та Східної Європи;
  • визначати кліматоліти у розрізах плейстоцену України;
  • розробляти регіональні схеми стратиграфії та палеогеографічної етапності плейстоцену;
  • визначати генетичні типи четвертинних відкладів за комплексом ознак з використанням різних методів;
  • будувати регіональні стратиграфічні схеми четвертинних відкладів на основі даних вивчення їх опорних та додаткових розрізів у межах певної території;
  • визначати кліматоліти стратиграфічної схеми четвертинних відкладів України за комплексом ознак із використанням різних методів.