Геоморфологія та палеогеографія
Геоархеологія

Метою дисципліни є вивчення прийомів та особливостей застосування палеогеографічних методів при дослідженні археологічних пам'яток, а також вивчення можливостей використання археологічних методів у цілях стратиграфії та палеогеографії четвертинного періоду. Геоархеологічні дослідження, основою яких є використання методів природничих наук при вивченні археологічних пам'яток, важливі для визначення впливу змін природного середовища на розвиток людини та її матеріальної культури, вивчення шляхів адаптації давніх людських суспільств до природних викликів, а також вивчення впливу давньої людини на навколишнє природне середовище.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде знати:

  • основні закономірності розвитку давньої ландшафтної оболонки (палеогеографічна етапність; циклічність, спрямованість та незворотність розвитку; зональність, секторність і вертикальна диференціація палеоландшафтів);
  • схему стратиграфії та етапності четвертинного періоду України та її кореляцію із глобальною океанічно-кисневою шкалою, схемами Східної та Західної Європи; схеми періодизації голоцену;
  • схеми періодизації палеоліту, мезоліту, неоліту, бронзової та залізної доби, прийняті в Україні;
  • методи визначення геологічного віку відкладів (відносного та «абсолютного») та особливості їх застосування на археологічних пам‘ятках;
  • систему палеогеографічних методів, які використовують для реконструкцій динаміки змін палеогеографічних обстановок на археологічних пам‘ятках: літолого- стратиграфічний, геохронологічні, геоморфологічний, палеопедологічний, палеоботанічні, палеозоологічні, палеокліматичні та палеоландшафтних реконструкцій.

Вміти:

  • визначати геоморфологічне положення археологічних пам‘яток та ознаки давніх екзогенних процесів;
  • використовувати основні прийоми стратифікації відкладів археологічних пам‘яток за прийнятою стратиграфічною схемою;
  • володіти схемою детального літолого-палеопедологічного опису та документації розрізів археологічних пам‘яток;
  • визначати комплекс аналітичних робіт, перспективних для застосування при вивченнi геоархеологічної пам‘ятки;
  • володіти методикою коректного відбору зразків на різні види палеогеографічних аналізів;
  • володіти методиками інтерпретації результатів аналітичних досліджень природничих галузей;
  • визначати ознаки впливу діяльності давньої людини на компоненти ландшафту, що дозволяють вирізняти природні і антропогенні фактори змін давніх ландшафтів.

Використовувати основні прийоми реконструкції:

  • палеорельєфу на археологічних пам‘ятках;
  • давніх грунтів на археологічних пам‘ятках за морфологічними та аналітичними палеопедологічними даними;
  • давньої рослинності та флори на археологічних пам‘ятках на основі палінологічних даних;
  • фауністичних комплексів за списками фауни із археологічних пам‘яток;
  • змін давнього клімату і ландшафтів за палеопедологічними та палеонтологічними даними.