Підготовка докторів філософії в аспірантурі за спеціальністю
11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія

Доктор філософії – це освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу в результаті успішного виконання здобувачем відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі. Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді (Закон України про вищу освіту – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 37–38, ст. 2004).

Формування контингенту аспірантури здійснюється за допомогою розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, а також шляхом оплати навчання за рахунок коштів юридичних і фізичних осіб.

Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 45 кредитів ЄКТС.

Методика викладання освітніх дисциплін відповідно до плану підготовки доктора філософії зі спеціальності 11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія – передбачає лекційні, практичні, самостійні заняття у поєднанні з проведенням індивідуальних занять. Результати навчальної діяльності аспіранта за весь курс вивчення обов’язкової дисципліни оцінюються за 100-бальною шкалою, тобто за результатами семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою. Крім того, заплановано обов’язкове проведення асистентської педагогічної практики під контролем затвердженого наукового керівника аспіранта.

За паспортом спеціальності 11.00.04 –"геоморфологія та палеогеографія" ("Бюлетень Вищої атестаційної комісії України", № 2, 2002 р.) зазначено формулу спеціальності, основні напрями досліджень спеціальності в галузі географічні науки.

Формула спеціальності:

Геоморфологія - наука про рельєф, що виник внаслідок взаємодії ендогенних, екзогенних та антропогенних процесів, про його походження, будову, закономірності розвитку.

Палеогеографія - наука про розвиток земної поверхні (географічної оболонки) протягом історії Землі.

Основні напрями досліджень у геоморфології:

- Теорія та методика, методологія загальної геоморфології, системний геоморфологічний аналіз; геоморфологічні закони та геоморфологічні парадигми.

- Теорія та методологія кліматичної геоморфології.

- Теорія та методологія структурної геоморфології.

- Теорія та методологія антропогенної геоморфології.

- Еволюційна геоморфологія: розвиток давнього й експонованого рельєфу; геоморфологічна етапність та хроногеоморфологія; геоморфологічні аспекти еволюції тектоногенезу, седиментогенезу, клімату, гідросфери, біосфери, рельєфоутворюючих процесів.

- Регіональна та планетарна геоморфологія: просторово-часові закономірності. Принципи та підходи до районування. Регіональні геоморфологічні проблеми України.

- Просторова організація сучасного рельєфу й рельєфоутворюючих процесів, їх взаємопов'язане функціонування та прогноз розвитку.

- Просторова організація природно-техногенних геоморфосистем, оцінка стану та прогноз розвитку.

- Методи геоморфологічних досліджень: системний аналіз і математичне моделювання; морфоструктурний та неотектонічний аналіз, морфодинамічний аналіз; геоморфологічне картографування; дистанційні, експериментальні, палеогеоморфологічні, морфометричні методи тощо.

- Прикладні проблеми сучасної геоморфології. Геоморфологічні дослідження при: пошуках корисних копалин, інженерному освоєнні території, сільськогосподарському природокористуванні; геоморфологічні дослідження для розв'язання екологічних проблем; геоморфологічний прогноз; геоморфологічна експертиза; геоморфологічні основи раціонального природокористування в Україні.

Основні напрями досліджень у палеогеографії:

- Теорія та методологія загальної та регіональної палеогеографії. Системний палеогеографічний аналіз. Закономірності розвитку давньої географічної оболонки.

- Етапність та мікроетапність розвитку давньої природи.

- Глобальні кліматичні зміни минулого.

- Теорія, методологія та методика палеогеоморфології, палеопедології, палеогідрології, палеопалінології, палеокріології, палеокліматології, палеоландшафтознавства, еволюційної екогеографії, прикладної палеогеографії.

- Теорія та методологія геоархеології. Системне застосування палеогеографічних методів при вивченні археологічних пам’яток.

- Просторові реконструкції давньої природи та її компонентів; створення палеогеографічних, зокрема, палеоландшафтних та палеоекогеографічних карт.

- Теоретико-методологічні засади та методичні основи палеогеографії голоцену. Закономірності розвитку природи та її компонентів впродовж голоцену.

- Палеогеографічне моделювання та палеогеографічний прогноз майбутніх змін природи та її компонентів.

- Палеогеографічні основи природокористування. Палеогеографічні дослідження при геологічній зйомці, пошуках корисних копалин, інженерно-будівельному і сільськогосподарському освоєнні територій, екологічних дослідженнях, комплексному та галузевому фізико-географічному картографуванні, палеогеографічна експертиза.

Метою освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії зі спеціальності 11.00.04 – геоморфологія та палеогеография - є:
• створення на основі інтеграції освіти і науки ефективної системи підготовки наукових, науково-педагогічних кадрів нової формації, здатних оволодівати необхідною низкою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення;
• гармонізація вітчизняних технологій підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації зі світовими стандартами;
• реалізація освітнього процесу зі спеціальності 11.00.04 –геоморфологія та палеогеографія – відповідно до принципів міжнародної практики підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, конкурентоспроможних на сучасному ринку праці.

З цією метою аспірант проходить курс теоретичного навчання і здійснює самостійне оригінальне наукове дослідження, яке характеризується значною актуальністю і практичною значущістю. Результати дослідження оформляються у вигляді докторської дисертації.

Завданнями даної освітньо-наукової програми є:
• забезпечення необхідних умов роботи та навчання в межах всього періоду перебування особи в аспірантурі для здобуття освітнього і наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія;
• підготовка вітчизняних докторів філософії зі спеціальності 11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія конкурентоспроможних як усередині країни, так і на міжнародному ринку праці, інтеграція національних докторських програм в світовий освітній простір.

    Науково-дослідницька робота аспіранта є основним видом діяльності під час перебування особи в аспірантурі. Після зарахування аспірант разом з науковим керівником складає індивідуальний план підготовки, який передбачає виконання всіх пунктів (етапів) освітньо-наукової програми відповідно до положення про аспірантуру, розробленого в Університеті.

    Теми дисертацій мають бути пов'язані, як правило, з напрямами основних науково-дослідних робіт географічного факультету.

    Тема дисертації, індивідуальний план роботи аспіранта після обговорення кафедрою, затверджуються вченою радою географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка для кожного здобувача персонально з одночасним призначенням наукового керівника не пізніше тримісячного терміну після зарахування його до аспірантури. Науковий керівник аспіранта здійснює наукове керівництво роботою над дисертацією, контролює виконання затвердженого ним індивідуального плану та несе особисту відповідальність за якісне написання аспірантом дисертації.

    Програма наукових досліджень аспіранта включає в себе:
    •наукові дослідження з теми дисертації в рамках університетської комплексної науково-дослідної програми «Регіональні проблеми раціонального природокористування»;
    •участь не менше, ніж у трьох наукових конференціях і симпозіумах національного та міжнародного значення;
    •публікацію не менше п’яти статей у фахових виданнях, в тому числі публікацію не менше однієї статті в науковому виданні, яке включене до міжнародної наукометричної бази Scopus (або до іншої міжнародної бази).
    •розробка дисертаційного дослідження.

    Результати науково-дослідної роботи в кінці року оформляються аспірантом у вигляді проміжного звіту та захищаються на відповідних кафедрах.

    Дисертація на здобуття освітньо-наукового ступеня доктора філософії з спеціальності 11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто у вигляді спеціально підготовленого рукопису. Вона містить висунуті автором для прилюдного захисту науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, характерна єдністю змісту і свідчить про особистий внесок здобувача в науку.

    Асистентська педагогічна практика є складовою частиною науково-освітньої програми підготовки доктора філософії. Згідно навчального плану практика здійснюється в період з IІ по ІІІ рік. Обсяг практики – 15 кредитів, з них: не менше 50 год. - семінарські, лабораторні, практичні заняття зі студентами; практика включає також відвідування лекцій провідних фахівців кафедри, написання навчально-методичних розробок, підготовка звіту про проходження практики тощо.

    За умови проходження асистентської педагогічної практики та вивчення наступних дисциплін: «Професійно-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу», «Методика викладання геоморфології та палеогеографії у вищій школі», «Практичний тренінг викладача» - аспірант може отримати додаткову педагогічну кваліфікацію викладача вищого навчального закладу з відповідним записом в дипломі доктора філософії та додатку до диплому.

    Основні завдання практики – ознайомлення із системою навчально-виховної роботи у вищому навчальному закладі; поглиблення, розширення та закріплення основ педагогічних знань, набутих під час навчання в університеті, застосування їх при реалізації поставлених конкретних завдань під час практики, при вирішенні професійних ситуацій; формування умінь професійного і педагогічного спілкування зі студентською аудиторією; виховання у аспірантів морально-етичних якостей викладача вищої школи, формування психологічних основ індивідуального творчого стилю педагогічної діяльності, потреби в самоосвіті і самовихованні.

    Організацію практики здійснює науковий керівник аспіранта, відповідний відділ аспірантури університету.

    Аспірант працює за індивідуальним планом роботи. Індивідуальний план наукової роботи є окремим документом, який розробляється на основі освітньо-наукової програми та використовується для оцінювання успішності виконання запланованої наукової роботи. Відставання від передбачених індивідуальним планом наукової роботи строків її виконання без обґрунтування наявності об’єктивних і поважних причин, може бути підставою для ухвалення вченою радою географічного факультету рішення про відрахування аспіранта.

    Атестація – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів аспірантури. Атестація здійснюється відкрито і гласно.

    Не менше, ніж два рази на рік аспірант звітується про виконання індивідуального плану на засіданні кафедри і щорічно атестується науковим керівником. За результатами атестації відповідним наказом ректора/проректора з наукової роботи університету аспірант переводиться на наступний рік навчання, або відраховується з аспірантури.

    Підсумкова атестація осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, складається з комплексного іспиту зі спеціальності та захисту дисертації доктора філософії зі спеціальності 11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія.

    Комплексний іспит зі спеціальності є складовою частиною підсумкової атестації науково-педагогічних і наукових кадрів, який проводиться з метою встановлення глибини професійних знань, наукового і культурного кругозору здобувача наукового ступеня доктора філософії, підготовленості його до самостійної науково-дослідної діяльності.

    На комплексному іспиті зі спеціальності 11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія здобувач наукового ступеню має показати знання:
    - історії формування теоретико-методологічної основи геоморфології та палеогеографії;
    - принципи геоморфологічного картографування та районування;
    - закономірності формування антропогенових відкладів та основні події у природному середовищі антропогену;
    - сучасний стан та досягнення кліматичної та структурної геоморфології;
    - принципові положення інженерної та антропогенної геоморфології;
    - теоретико-методологічне обґрунтування та напрямки практичного застосування знань про рельєф та геоморфологічні процеси при розшуку мінеральної сировини;
    - напрямки втілення геоморфологічних знань у процесі формування екологічної геоморфології;
    - закономірності формування потоків речовинних мас у процесі морфолітогенезу, особливості донного морфо літогенезу в океанах і внутрішніх водоймах суходолу;
    - береговий геоморфологічний процес та напрямки застосування знань про динаміку берегів з практичною метою;
    - парадигм та актуальних проблем сучасної палеогеографії;
    - основних закономірностей розвитку давньої природи та її компонентів;
    - методів палеогеографічного дослідження давньої природи та її компонентів;
    - методів палеогеографічних реконструкцій;
    - методів палеогеографічного моделювання та палеогеографічного прогнозу;
    - методики геоархеологічних досліджень;
    - етапності розвитку давньої, зокрема пізньокайнозойської, природи та її компонентів;
    - прикладних аспектів застосування знань із палеогеографії.

    Захист дисертації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії зі спеціальності 11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія, здійснюється постійно діючою або разовою спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу чи наукової установи, акредитованою Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, на підставі публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації. Здобувач ступеня доктора філософії з спеціальності 11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія має право на вибір спеціалізованої вченої ради.

    Належну освітню та наукову підготовку докторів філософії зі з спеціальності 11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія забезпечують науково-педагогічні працівники кафедри землезнавства та геоморфології які проводять наукові дослідження і мають публікації з відповідної спеціальності у фахових виданнях України та провідних наукових виданнях інших країн:: 4 доктори географічних наук, професори; 5 кандидати географічних наук, доценти, 1 кандидат сільськогосподарських наук

    •доктор географічних наук, професор, С.Ю. Бортник – теорія та методологія геоморфологічних досліджень, структурно-геоморфологічні та морфоструктурні дослідження, палеогеоморфологічний аналіз;
    •доктор географічних наук, професор Н.П. Герасименко – етапність розвитку природи четвертинного періоду, палеогеографічні та палеоекологічні реконструкції, стратиграфія четвертинних відкладів;
    •доктор географічних наук, професор О.О. Комлєв – морфолітохронодинамічний аналіз, палеогеоморфологічні реконструкції;
    •доктор географічних наук, професор В.В. Стецюк – оцінка рельєфу земної поверхні та геоморфологічних процесів як екологічного ресурсу, сучасна динаміка рельєфу земної поверхні, зумовлена антропогенним навантаженням, теоретико-методологічні засади сучасних прикладних напрямків геоморфології;
    •кандидат географічних наук, доцент В.І. Гетьман – екологічна та природоохоронна геоморфологія;
    •кандидат географічних наук, доцент О.В. Ковтонюк – морфолітогенез та геодинаміка;
    •кандидат географічних наук, доцент Т.М. Лаврук – регіональний морфоструктурний та еколого-геоморфологічний аналіз;
    •кандидат сільськогосподарських наук, доцент В.В. Макаренко – геоморфо- та педогенез;
    •кандидат географічних наук, доцент О.М. Підкова – геоморфогенез та розподіл речовинних потоків у приповерхневому (грунтовому) шарі земної кори;
    •кандидат географічних наук, доцент Н.М. Погорільчук – морфоструктурне та неотектонічне картографування.