Завідувачі кафедри геоморфології з часу її заснування
Петро Костьович Заморій (1906—1975)

Петро Костьович Заморій — український геолог, геоморфолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Київського університету.
Завідувач кафедри геоморфології з 1949 року по 1975 рік.

Народився 12 червня 1906 року в селі Висунську (тепер Березнегуватський район Миколаївської області). У 1926 році закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут. Кандидатська дисертація захищена у 1936 році. За працю «Четвертинні відклади УРСР» присвоєно вчений ступінь доктора геолого-мінералогічних наук (1950). У Київському університеті з 1944 року. Викладав курси: «Загальна геоморфологія», «Геоморфологія України», «Четвертинна геологія», «Палеогеографія та палеогеоморфологія», «Основи геотектоніки».

Наукові інтереси: четвертинна геологія України, проблеми геоморфології України та Уралу, геотектоніка, геологія корисних копалин, палеогеографія, реконструкція кліматичних та ландшафтних умов формування четвертинних відкладів України і зокрема лесової формації, тематичне картографування. Автор понад 200 наукових праць. Президент Українського географічного товариства (1957–1964). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1959). Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР у 1944 році, орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»


Юрій Львович Грубрін (1928-1990)

Юрій Львович Грубрін — український геоморфолог, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Завідувач кафедри геоморфології з 1975 року по 1977 рік.

Народився 17 вересня 1928 року в місті Сквира, тепер Київської області. Закінчив 1951 року географічний факультет Київського університету. З 1954 року аспірант Київського університету. Кандидатська дисертація «Геоморфологія басейну ріки Стир» захищена у 1954 році. Працював в університеті з 1954 року старшим викладачем, у 1975–1977 старшим науковим співробітником науково-дослідної служби географічного факультету, у 1977-1988 доцентом кафедри геоморфології та палеогеографії. Викладав курси: «Загальна геоморфологія», «Геоморфологія СРСР», «Геоморфологія України».

Наукові інтереси: морфоскульптурний напрям досліджень рельєфу України. Автор детального геоморфологічного районування території України. Автор близько 120 наукових праць, співавтор 5 монографій.


Іван Михайлович Рослий (1925-1989)

Іван Михайлович Рослий — український геоморфолог, палеогеограф, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Завідувач кафедри геоморфології з 1977 року по 1986 рік.

Народився 14 січня 1925 року в селі Ведильці, тепер Чернігівський район Чернігівської області. Закінчив 1941 року Конотопське педагогічне училище. Учасник бойових дій під час Другої Світової війни — боєць партизанського з'єднання, з 1943 року — в діючій армії: розвідник, командир відділення, командир групи топографічної розвідки. Закінчив у 1951 році географічний факультет Київського університету. З 1951 року — аспірант університету. У 1954—1976 рр. працює асистентом, доцентом, з 1976 року - професор, з 1977 по 1986 роки завідувач кафедри геоморфології та палеогеографії. Кандидатська дисертація «Геоморфологічні особливості і четвертинні відклади Правобережжя Нижнього Придніпров'я» захищена у 1954 році, докторська дисертація «Морфоструктурний аналіз Донецької височини» у 1974 році. Читав курси: «Палеогеографія антропогену», «Основи наукових досліджень», «Геоморфологія України».

Наукові інтереси: морфоструктурний аналіз, загальна геоморфологія, палеогеографія антропогену, геоморфологічне картографування, регіональні дослідження. Автор понад 120 наукових праць, 3 монографій. Нагороджений орденами: Слави ІІІ ступеня у 1944 році, Вітчизняної війни ІІ ступеня.


Юрій Олександрович Кошик (1936-1994)

Юрій Олександрович Кошик — український геоморфолог, палеогеограф, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Завідувач кафедри геоморфології з 1986 року по 1994 рік.

Народився 23 жовтня 1936 року в Києві. Закінчив у 1959 році геологічний факультет Київського університету. З 1967 року працював в університеті старшим викладачем, з 1975 року доцентом, у 1986–1994 роках завідувачем кафедри геоморфології та палеогеографії. У 1972–1984 роках працював завідувачем Підготовчим відділенням Київського університету. Кандидатська дисертація «Антропогенні відклади і деякі риси геоморфогенезу північно-західної частини Українського щита» захищена у 1968 році, докторська - «Регіональний палеогеографічний аналіз древніх платформених рівнин Українського щита і Волино-Подільської плити» — у 1990 році. Засновник палеогеоморфологічного напряму досліджень у Київському університеті. Автор та редактор палеогеоморфологічних карт території Українського щита, керівник палеогеоморфологічної лабораторії на географічному факультеті.

Наукові інтереси: палеогеоморфологічні дослідження, палеогеоморфологічне картографування, структурно-геоморфологічний аналіз території України. Автор понад 70 наукових праць, співавтор 1 монографії, 1 підручника.


Іван Васильович Мельничук (1937-2008)

Іван Васильович Мельничук — український палеогеограф, геоморфолог, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Завідувач кафедри геоморфології з 1994 року по 2002 рік.

Народився 19 серпня 1937 року (с. Залуч Коломийського району Івано-Франківської обл.). Закінчив у 1961 році географічний факультет Чернівецького державного університету. Навчався в аспірантурі у 1965–1971 році. У 1971–1991 році молодший науковий співробітник, вчений секретар Відділення географії Інституту геологічних наук АН УРСР. З 1991 року в Київському університеті працює доцентом, у 1994–2002 роках завідувач кафедри геоморфології та палеогеографії, у 2002–2004 роках професор. Кандидатська дисертація «Фауна молюсків антропогенних відкладів Лівобережжя Середнього Придніпров'я» захищена у 1969 році, докторська дисертація «Реконструкція плейстоценових ландшафтів і клімату басейнів Дніпра, Дністра і Дунаю» - у 1994 році. Читав курси: «Палеогеографія», «Основи фаціального аналізу», «Дистанційні методи», «Основи організації наукових досліджень», «Геологія та геоморфологія».

Наукові інтереси: четвертинні відклади України, реконструкція палеоландшафтів і клімату плейстоцену, міжрегіональна кореляція четвертинних відкладів Європи. Співавтор Стратиграфічної схеми антропогену України, яка використовується при великомасштабному геолого-геоморфологічному та інженерно-геологічному зніманні для будівництва, меліорації та пошуків корисних копалин. Віце-президент Українського географічного товариства у 2000–2004 роках. Автор понад 150 наукових праць, 6 монографій. Нагороджений медаллю «За освоєння цілинних і перелогових земель» у 1956 році.


Сергій Юрійович Бортник

Сергій Юрійович Бортник — український геоморфолог, доктор географічних наук, професор географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Академії наук вищої освіти України.
Завідувач кафедри геоморфології з 2002 рік.

Народився 14 листопада 1961 року в с. Варварівка Вінницької області (зараз в межах міста Іллінці). Закінчив 1984 року Київський університет, 1990 року аспірантуру. У Київському університеті працював у 1985—1987 роках стажистом-дослідником, у 1990—1997 роках асистентом, у 1997—2002 роках доцентом. З 2002 року завідувач кафедри землезнавства та геоморфології, професор. Кандидатська дисертація «Еволюція палеорельєфу території Верхнього Побужжя в мезозої-кайнозої» захищена 1992 року. Докторська дисертація «Морфоструктури центрального типу території України: просторово-часовий аналіз» захищена 2002 року. Віце-президент — Головний вчений секретар Українського географічного товариства. Читає курси: «Загальна геологія з основами історичної геології», «Дослідження рельєфу та геологічної будови», «Теоретична геоморфологія», «Математичні методи в геоморфології», «Вступ до фаху», «Науково-дослідницький практикум», «Ритміка природних процесів».

Наукові інтереси: структурна геоморфологія, методологія географічної науки, застосування дистанційних методів при вивченні поверхні Землі, проблеми теоретичної геоморфології, морфоструктурного та неотектонічного аналізу, військової географії. Досліджує морфоструктури центрального типу території України, їх поширення та динаміку. Висунув і розробляє концепцію ландшафтно-геоструктурної конформності як основи для аналізу структурних особливостей земної кори. Автор понад 190 наукових праць, співавтор монографій, підручників та 30 науково-дослідних та виробничих звітів. Автор карт Національного атласу України. Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України 2008 року.