В результаті вивчення навчальної дисципліни студент буде знати:
- загальні поняття курсу: періодичність, циклічність, ритмічність;
- методи вивчення ритмічних процесів (палеогеографічні, статистичні);
- історію розвитку досліджень ритмів;
- класифікації ритмів;
- сучасні уявлення про сонячну активність та її ритмічність: 11-річний, 22-річний, віковий, 200-річний, 600- та 2400-річний ритми;
- гіпотезу ієрархії ритмів;
- сучасні уявлення про Місячні ритми та їх тривалість;
- Сонячні та Земні припливи: 12-годинний, 24-годинний, півмісячний, місячний, нутаційний полюсний приплив, 19-річний місячний приплив, ритм Петтерсона);
- ритми магнітного поля;
- ритми, що відбуваються у геосферах Землі;
- короткотривалі ритми: добовий, 6 – 7-денний, 13 – 14-денний та 27-денний метеорологічні ритми, річний ритм, 5-річний ритм Ель-Ніньо, 5 - 6- та 22-річний циркуляційний цикли, 35-річний ритм Брікнера;
- ритми плейстоцену та голоцену: 1850-річний ритм Петтерсона-Шнітнікова, події Дансгарда-Ешгера (1500-річний ритм), події Хайнріха (5 – 10 тисячорічний ритм), 2400-річний кліматичний цикл, ритми Міланковича, 40700-річний ритм Максимова, 400-тисячорічний ритм ексцентриситета;
- геолого-геоморфологічні ритми: тектомагматичної активізації, сучасної сейсмічності та вулканізму, седиментації, ерозійно-акумулятивний, спелеоцикли;
- прояв ритмічності та природних процесів у житті людини;
- значення вивчення ритмічності природних процесів для прогнозування змін у геосферах Землі.
Вміти:
- пояснити суть сонячно-земних зв’язків;
- проаналізувати вплив припливів на земні процеси;
- пояснити прояв добового ритму у екзогенних процесах, гідросфері, атмосфері, біосфері;
- пояснити суть та прогнозне значення ритмів голоцену та плейстоцену;
- проаналізувати геолого-геоморфологічні ритми, навести приклади їх прояву.